вторник, 23 мая 2017 г.

Патріотична година

Патріотична година
«Ми доль своїх не вибирали,
ми не чекали нагород»
      
       23 травня, у День героїв України, у центральній дитячій бібліотеці зустрілися два покоління українців – батьки, що захищають терени нашої землі сьогодні та діти, яким будувати майбутнє. 
      На зустріч були запрошені виконуючий обов’язки заступника командира 30 механізованої бригади з морально-психологічного забезпечення майор Антонов Павло Володимирович та старший солдат батальйону охорони Стеценко Сергій Анатолійович.
        Учні 7 кл. ЗОШ №2  разом з педагогом - організатором  Шльонською  Світланою  Миколаївною  уважно слухали спогади героїв, їх побажання та настанови молодому поколінню. Всі присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Запрошені школярі  мали можливість  передивитися відео про історію 30-ї  механізованої бригади, відеоролик про загиблих військослужбовців. Діти та бібліотекарі прочитали вірші, а  завідуюча бібліотекою Писаренко Людмила Анатоліївна провела  огляд літератури з книжкової виставки «Герої не вмирають, просто йдуть…».
              Всі присутні осудили війну і своїм серцем,  думкою, вустами промовляли тільки  одне:
Як я ненавиджу війну...
Будь ласка, годі воювати!
Не треба крові проливати.
Чуже життя не повернути.
Та жах цей довго не забути.
Бажаю жити, святкувати,
Навчатись, бігати, співати.
З натхненням зустрічать весну!

Як я ненавиджу війну.










суббота, 20 мая 2017 г.

екскурсія до бібіліотеки

         День вишиванки єднає українців

         19 травня до центральної дитячої бібліотеки завітали вихованці КНЗ «Новоград-Волинська школа-інтернат» учні 3 класу з вихователем О.А. Дорошенко та психологом І.І. Кучер. З душевним теплом та любов’ю бібліотекарі зустріли дітлахів, провели ознайомчу екскурсію, вікторину, відео-подорож, розповіли про свято української вишиванки. Діти з цікавістю роздивлялися виставку-експозицію «Одягну я вишиванку!»

           З бібліотеки  діти пішли наповнені радості, любові, тепла та обдаровані смачними бібліосолодощами.   





четверг, 18 мая 2017 г.

Відео-подорож "Європейська мозаїка"

Відео-подорож "Європейська мозаїка"

   Традиційно, в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
    17 травня на відео-подорож країнами Європи до центральної дитячої бібліотеки завітали студенти 1 та 2 курсів відділення "Правознавство" Новоград - Волинського економіко-гуманітарного коледжу з викладачем Негодюк Тамарою Миколаївною.
   В цікавій та доступній формі бібліотекарі ознайомили присутніх з інформацією про Європейській Союз, гімн, прапор, керуючі структури. Яку країну для подорожей обрати?  З цим діти змогли визначитися після перегляду відео "Порівнюємо країни Євросоюзу".
      Справжнім квестом  виявилися  питання вікторини "Відомі європейці" та "12 зірок". І з'ясувалося, що найкраще студенти знають все про європейський футбол. 
    Пізнаваймо, подорожуймо, цікавимося  іншими країнами, але не забуваємо, що та земля, де ти народився та виріс-найпрекрасніша в світі!








суббота, 13 мая 2017 г.

Співець козацької вольниці


 
Співець козацької вольниці
(до 160-річчя Андрія Чайковського)

Картинки по запросу андрій чайковський

      Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857р. в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано осиротів і виховувався в своїх родичів. Початкову освіту одержав у дяка с. Гордині, закінчив у 1877р. Самбірську гімназію і, відбувши річну військову службу, поступив на філософський факультет, а через рік перейшов на правничий відділ Львівського університету. Працював адвокатом у Львові, потім у Бережанах відкрив адвокатську канцелярію, перед першою світовою війною переїхав до Самбора, а після війни поселився в Коломиї, де й жив до дня смерті 2 червня 1935р. 
      Ще в гімназійні роки Чайковський захопився громадською роботою, був активним членом і навіть головою студентського товариства “Дружній Лихвар”, одним із керівників львівської “Просвіти”, займався організацією читалень, різних товариств, якими рясніла з кінця XIX ст. Галичина (“Боян”, “Надія” тощо). 
     Літературна діяльність письменника розпочалася у 1888р., коли в народовській газеті “Діло” з'явилися його статті про “причини зубожілості наших селян в судівництві” та про біблійні й старогрецькі судові процеси. Сорокарічний ювілей літературної праці А. Чайковського Галичина відзначала у 1928р. 
     Але А. Чайковський почав писати ще в гімназії під впливом прочитаних книжок, писав драми й оповідання, та, як свідчить О. Маковей, через якийсь час із них “сміявся”, а далі й зовсім покинув літературне писання “задля недовір'я в себе і невзгодин життя”. Можемо твердити, що особливості таланту А. Чайковського вимагали життєвого досвіду, живих фактів дійсності, а для історичних повістей — серйозної історичної лектури, систематичних історичних знань. 
     І він надовго замовк. Важкі обставини особистого сирітського життя, враження від військової служби і походу 1882р. на придушення повстання в Боснії, а далі адвокатська практика, що ввела його в глибини соціального буття народу і тайники його психології, фундаментальне вивчення національної історії, в контексті якої виразніше розкривалося сучасне і майбутнє народу, спонукали серйозно взятися за перо. А. Чайковському було вже під сорок. 
     Андрій Чайковський швидко здобув славу всеукраїнського письменника. Інтелігенції Східної України він був відомий уже в середині 90-х років XIX ст. з галицьких періодичних видань, що все-таки доходили до Києва, Чернігова, Одеси, продираючись крізь рогатки царської цензури. У березневій книзі журналу “Літературно-науковий вісник”, що постав замість народовської “Зорі” та Франкового журналу “Житє і слово” і почав у 1898р. виходити як загальноукраїнський літературно-художній і громадсько-політичний журнал, було надруковано розлогу “літературно-критичну студію” Осипа Маковея “Андрій Чайковський”. 
      Тритомна антологія “Вік” (1902) представила українським читачам Наддніпрянщини Андрія Чайковського біо-бібліографічними відомостями про нього і уривком із повісті “Олюнька”. Відтоді він стає справді всеукраїнським письменником, знаним в Австро-Угорщині й Росії. 
     Письменник глибоко знав сучасне йому селянське життя, на цю тему написав низку творів, що з'являлися окремими виданнями — “Образ гонору” (1895), “Бразілійський гаразд” (1896), “Не піддайся біді” (1908), “Не було виходу” (1927). 
     Життя галицької інтелігенції постає з багато в чому автобіографічної повісті “Своїми силами” (1902). Це твір про “шестидесятників” і “семидесятників” минулого століття на Галичині. Про інтелігенцію йдеться і в тритомній повісті “З ласки родини” (1910) та в повісті “Панич” (1926). 
      Велику популярність принесли письменникові твори з життя так званої “ходачкової” шляхти. Уже перші твори цього тематичного циклу “Олюнька” (1895) та “В чужім гнізді” (1896) викликали як схвальні відгуки Франка, Маковея, так і серйозну розмову про шляхи розвитку письменницького таланту А. Чайковського. 
      Заохочений до праці увагою Франка і Маковея, підбадьорюючими похвалами й порадами, А. Чайковський виявляє дивовижну творчу активність. Тільки з життя “ходачкової шляхти” він створив дві великі трилогії (“Олюнька” — 1895, “В чужім гнізді” — 1896, “Малолітній” — 1919, “Своїми силами” — 1902, “З ласки родини” — 1910, “Панич” — 1921). 
      Один за одним з'являлися в світ твори, написані на матеріалі історії козаччини: “Козацька помста” (1910), “Віддячився” (1913), “За сестрою” (1914), “На уходах” (1921), “З татарської неволі” (1921), “Олексій Корнієнко”, ч. І—ІІІ (1926 — 1929), “Украдений син” (1930), “Сонце заходить” (1930), “Богданко” (1934), “Полковник Михайло Кричевський” (1935) та багато інших. 
     Не тільки твори селянської тематики, повісті про інтелігенцію і з життя “ходачкової шляхти”, а й численні твори на історичну тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману “Сагайдачний”. Було написано ще кілька творів і після “Сагайдачного”, але вони вже значно поступаються і за художністю, і за освітньо-громадською значимістю, хіба що додають відомостей про джерела історичної прози письменника. 
     Трапилося так, що після об'єднання західноукраїнських земель із Радянською Україною один із найпопулярніших письменників, історичними творами якого зачитувалась уся українська громадськість, був надовго забутий. Тільки в 1958р. після тривалої перерви львівське видавництво “Каменяр” видало збірку творів А. Чайковського “За сестрою” з післямовою Ю. Мельничука, який багато зробив не тільки для повернення письменника в читацький обіг, а й для повернення до нормального життя його родини, викинутої безправністю за межу Європи і Азії. 
      У 1966р. “Каменяр” здійснив ще одне видання творів під назвою “Олюнька”. І лише через 23 роки відбулася нова зустріч українського читача з письменником — із його “Сагайдачним”.


Джерело: http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/236/

пятница, 12 мая 2017 г.

                          Небезпечні ігри в             
            соцмережах

        
Картинки по запросу група синій кітЯк завжди у останню середу поточного місяця активісти Новоград-Волинського осередку ГО"Батьківський комітет" зібралися в стінах центральної дитячої бібліотеки  для обговорення важливих питань та новин. Все зібрання було присвячене протидії поширених в інтернетному просторі суїцидальних груп.
         Куратор комітету священик протоієрей Сергій Матвійчук виступив з доповіддю про інформаційну суїцидну війну проти дітей в соціальних мережах під назвою - "групи смерті".Тільки у одній соціальній мережі "В Контакте" нараховують до 1500 таких груп. Адміністратори даних груп добре знають психофізичні потреби школярів. Потенційні учасники груп - діти із сильним дефіцитом уваги та любові від дорослих, жорстоке поводження у сім'ї.
          Психолог відділу кримінальної поліції  Плахотнюк Л. В., запрошена на зустріч, наголосила на необхідності брати активну участь у дозвіллі дітей, створювати здорову атмосферу у домі, не залякувати свою дитину при виявленні участі в цих групах, залучати батька чи авторитетну людину (священика чи викладача). Також батьки повинні самі зареєструватися у соцмережах для кращого контролю над дітьми та при потребі використовувати програми-фільтри.

          Приємно відзначити, що слова священика та психолога були обговорені та доповнені присутніми.




среда, 10 мая 2017 г.

Героїко -патріотичні читання

Героїко-патріотичні читання
в центральній дитячій бібліотеці
«Полум’ям подвигу Вашого
наші горять серця»

Травневий день.
Парад і мітинг,
Солдати вишикувалися в ряд,
А біля серця ніжно притулився
Бузковий, ніжний аромат…

         Вперед свята Великої Перемоги у Другій світовій війні, 6 травня, у стінах центральної дитячої бібліотеки відбулися героїко-патріотичні читання «Полум’ям подвигу Вашого наші горять серця», на яких діти та дорослі згадали страшні часи Другої світової війни та провели паралель із сьогоднішніми військовими діями в зоні АТО; переглянули відео-хроніку минулого; читали вірші про війну з книг, що презентували працівники бібліотеки на книжковій виставці «9 травня – Перемога! Пишаємося, пам’ятаємо!»
         Про «дитинство, вбите на війні», присутні дізналися з віршів Б. Олійника,  який нещодавно пішов у вічність; Л. Костенко, Л. Ружицького та інших авторів, чиї вірші самі вибирали і читали. Також цікаво було послухати популярний у дні війни вірш «Жди меня», який допомагав воякам вижити серед куль, вогню і смертей, у відео-виконанні автора вірша К. Симонова.
     Поетичні строки читали та слухали, затамувавши подих,  зі сльозами на очах, адже кожне слово у всіх творах віддає читачеві людську біль, сльози, страх, пам'ять, жаль, горе…
       Ми всі сьогодні засуджуємо війну, як найбільше зло, усвідомлюємо, що життя - це найбільша цінність, а війна його забирає, і повернути його не можна, як в улюблених сучасних комп'ютерних іграх. Ми розуміємо, що війна - це біль і втрата.
      Хай пам'ять про мільйони смертей більше семи десятків років тому і смертей сьогоднішньої війни палає вогнем у наших серцях …
      Запорука майбутнього - в пам'яті про минуле і вдячності за теперішнє.
      На завершення героїко-патріотичних читань, бібліотекарі запропонували відвідати та привітати хворих ветеранів: учасника Другої світової війни Ребеля Арона Вольфовича та Анісімову Валентину Борисівну – дитину війни та віддати шану загиблим героям, похованим у міському сквері.












пятница, 5 мая 2017 г.

презентація періодичних видань


                                                           
Презентація періодичних видань
«Те, що тобі цікаво»
Картинки по запросу журнал яблунькаА що цікаво маленьким читачам? Що їм потрібно, щоб рости розумними, веселими, завзятими до праці? Невже тільки книги? Насправді, у бібліотеках, крім книжкового фонду, є фонд періодичних видань. Чому вони періодичні? А тому, що виходять друком регулярно, через певні визначені проміжки часу. Це - газети й журнали. Ми не можемо уявити свого життя без них. Адже, вони несуть  багато «свіжої» інформації та найрізноманітніших новин: міжнародні, політичні, спортивні; про різні новобудови, географічні відкриття і багато інших. Разом із газетами і журналами до нас приходять незвичайні люди: поети, композитори, вчені, винахідники, мандрівники, політичні діячі та ін. З ними не сумно, адже в кожному журнальчику завжди є ребус або загадка, головоломка або кросворд.
Тепло зустріли 5 травня  працівники Центральної дитячої бібліотеки маленьких вихованців 2 класу Новоград-Волинської школи-інтернату. Для них було підготовлено  бесіду про «місто, якого немає на карті», відео «Найвідоміші бібліотеки світу», «Незвичайні книги», «Пам’ятники літературним героям», «Пам’ятники книгам». Дізналися наші гості про правила поводження в бібліотеці, повторили правила поводження з книгою, а також ознайомилися з періодичними виданнями для дітей молодшого шкільного віку, які виписує бібліотека – журналами «Жасмин», «Яблунька», «Ангелятко», «Зайка», «Барвінок» та газетами «Колосочок», «Зайчик».                                                 Захопливо та активно діти брали участь у вікторинах та відгадуванні загадок.
Ми сподіваємось, що наша зустріч була для діток цікавою,  корисною та приємною «на смак», адже кожна дитина з бібліотеки вийшла зі смачною «бібліотечною» цукеркою!