Звіт

«КРОК ДО УСПІХУ – 
ЧЕРЕЗ КНИГУ!»

         Ось ми і відзвітувалися!  Ще один рік плідної роботи залишив свій слід в історії діяльності центральної дитячої бібліотеки! Ми готові до нових творчих злетів!

Весь 2014 рік ми йшли в ногу з часом, з життям країни і міста, висвітлюючи та обговорюючи все те, що стосувалося буденного  життя.

        На звіт були запрошені керівники, соціальні партнери, користувачі бібліотеки та їх батьки.  Відео-презентацією  «КРОК ДО УСПІХУ – ЧЕРЕЗ КНИГУ!» ми показали свою роботу.

       

           Гірко усвідомлювати, що підсумок 2014 року -  це сльози та горе новоград-волинців, тих, хто втратив рідних, близьких, друзів, просто знайомих, загиблих на Сході України в зоні проведення АТО, з якими  зустрічалися кожного дня на вулицях міста, які переступали поріг нашої бібліотеки – батьків, братів наших читачів. Проте, є пам'ять! Пам'ять, яка буде жити…

          Хай Вирій прийме цих героїв до себе!

Сумні обставини життя спонукали нас створити «Книгу пам’яті», аби пам'ять про героїв була в кожного з нас, особливо в підростаючого покоління, в тих молодих людей, які кожного дня користуються бібліотекою. Адже, діяльність ЦДБ на протязі року – це заслуга і тих хлопців, яких вже немає. Саме вони не дозволили терористам добратися до нашого міста, а нам не бачити жахіття війни…

           Своїм тихим і спокійним сном ми завдячуємо саме їм.           

           Бібліотекарі, зробивши кропітку та серйозну роботу, представили на суд присутніх документальну та віртуальну «Книгу пам’яті воїнів 30-механізованої бригади, загиблих на Сході України в зоні проведення АТО».

        В пам'ять про них виступили маленькі читачі центральної дитячої бібліотеки, члени літературного об’єднання за інтересами «Натхнення» та діти, рідні яких приймали участь в АТО.

Останній вірш-молитва, наповнений смутком ,біллю та проханням, прозвучав з 

вуст дівчинки, хворої на ДЦП, батько якої

також був  учасником АТО. Хотілося би його пред    представити повністю:

Я не вмію голосно молитись,

Не навчилась, Господи, прости,

Дай до Тебе думкою пролитись,

Тиху сповідь в серці принести.

    В біготні безглуздій і поспішній,

Як і всі, чиню вселенський гріх.

Порятуй нас, Господи Всевишній,

Не від сатани, від нас самих.

      Лаємось, гризем кого попало,

Все пахаємо, як перед кінцем,

Все дозволяємо тим, хто править балом,

І плазуємо перед гаманцем.

      Схаменіться, сестри і братове!

Ми ж коліньми на майдані літ

Витоптали поле барвінкове,

Виламали калиновий цвіт.

      Порубали честі ми коріння,

Бо живем одним – єдиним днем,

Погубили в зародку насіння,

Що ж ми завтра, Господи, пожнем?

     Я молитись голосно не вмію,

Боже, ради віри і краси,

Ти від нас спаси для нас калину

І барвінок, Господи, спаси!

   Свій виступ діти завершили словами: «Ми, діти Новограда-Волинського,  як і 

всі діти України, хочемо миру, і ви, дорослі, постарайтесь захистити нас від 

            

війни! Ми даруємо вам сьогодні цих «голубків миру», щоб вони нагадували вам про те, що пора закінчувати війну,  і щоб наступний Новий рік приніс у сім'ї  кожного мир, спокій, любов!» і подарували всім присутнім «голубків миру».