СЛАВИМО ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ І
БУДЕМО МИР БЕРЕГТИ.
Травневий день.
Подій багато: День Перемоги відзначають всі.
Іде солдат, волосся сиве,
Медалі, знаки, ордени...
Війна... Вимов це слово - побачиш, як у
наших, вкритих сивиною бабусь і дідусів, зразу зникне усмішка з обличчя, на
чоло ляжуть глибокі зморшки і в очах з'явиться невимовний сум. У цьому слові - біль і розпач матерів, стогін поранених, плач сиріт. 70
років відділяє нас від останніх залпів Великої Вітчизняної війни, і, здається,
все забулось, рани повинні загоїтися.
Але
це не так!... Тому що сьогодні серця ветеранів болять за державу, за несправедливість,
за смерті їх молодих правнуків…
В передсвяткові травневі дні в
центральній дитячій бібліотеці відбулася зустріч з учасником Великої Вітчизняної
війни – полковником у відставці РЕБЕЛЕМ АРОНОМ ВОЛЬФОВИЧЕМ, нашим земляком, що пройшов у пекельному вогні 4 довгих років
війни піхотинцем, артилеристом на Північно-Західному Сталінградському, 1-му,
2-му, 4-му Українському фронтах та зустрів Перемогу у Празі. 
.png)
