До 135- річчя від дня народження І.Огієнка

"Життя, віддане Україні"

     14 січня виповнилося  135 років з дня народження видатного українського письменника, перекладача, державного і церковного діяча Івана Івановича Огієнка (1882-1972).

     В історію Іван Іванович увійшов під двома іменами: як світська особа – професор Огієнко, і як духовна особа - митрополит Іларіон. З нагоди цієї дати в відділі обслуговування учнів   5-9 класів було проведено віртуально-документальний огляд "Життя, віддане Україні". 

      Бібліотекар відділу Юшкевич Г.Л. ознайомила присутніх з життєвим шляхом І.Огієнка. Поличка історичної інформації та огляд літератури  "Іван Огієнко. Витязь духу" розкрили багатогранність цієї особистості,яка протягом усього свого життя, займаючи чи-то світські, чи церковні посади, пронесла любов до свого краю, рідної мови, православної церкви. 

   Цікавими стали для дітей маловідомі факти про митрополита Іларіона, а саме про те, що сто величезних коробок з архівом Івана Огієнка зберігаються за кордоном - у канадському Вінніпезі. В архіві - рукописи, листування, документи про українську еміграцію. В останнє десятиліття свого життя митрополит звозив до Колегії св. Андрія у Вінніпезі архіви українських діячів, які помирали в діаспорі, цінні рукописи, стародруки. Таким чином безцінні пам’ятки української еміграції були врятовані й збереглися.

      Огієнко прожив 90 років, і кожен день з його довгого життя, за висловом богослова й мистецтвознавця Дмитра Степовика, «був днем бджоли, що від світання до смеркання носить по краплині мед до свого вулика». 

     Загалом Огієнко створив понад 1000 праць із різних галузей знань. Серед них енциклопедичні «Історія української культури», «Українська церква», «Історія української літературної мови», «Дохристиянські вірування українського народу», за якими сьогодні полюбляють писати реферати студенти.

     Згідно з заповітом владики, юридично оформленим 15 квітня 1967 року, його надбання мають обов’язково передати на Батьківщину за двох умов: коли Україна буде вільною і коли буде вільною її церква. Канадська сторона вважає, що умови для цього ще не настали.

   Іван Огієнко прищеплював своїм колегам - вчителям і викладачам гасло: «Для одного народу - одна літературна мова!», своїми педагогічними розробками «вимішував» східно- та західноукраїнський варіанти літературної мови в тісто спільного «хліба» слова. Опублікував безліч словників, методичок і посібників: «Вчімося рідної мови», «Порадник студентам, вчителям і всім тим, хто бажає навчатись української мови».

  У Канаді митрополит невпізнанно змінив на краще богословську освіту для православних українців, перетворив богословський факультет Манітобського університету на Колегію ім. св. апостола Андрія.

     У своїх поемах і романах митрополит осмислював духовний та історичний досвід свого народу. Нам би цікаво було почитати, що він написав у епопеї з двох частин «Наш бій за державність». Утім переважна більшість творів Огієнка сьогодні недоступна українській громадськості. Значна їх частина перебуває за кордоном - у Польщі, Швейцарії, Канаді, Німеччині, тож користуватися нею можуть лише окремі українські дослідники.

     В Україні вже понад 10 років присуджується багатогалузева премія імені Івана Огієнка - діячам літератури і мистецтва, науки і освіти, громадської, політичної та церковної сфери. У 2003 році в Києві створено Фундацію імені митрополита Іларіона, яку очолив знаний дослідник спадщини Огієнка професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Тимошик. Фундація насамперед намагається повернути в Україну величезну творчу спадщину мислителя та його подвижників.

    "Я робив,що міг, решту дороблять наступники" - ці слова Огієнка  є словами особистості, яка становить окрасу нації.