Вечір-пісня "Афганські сторінки хвилюють моє серце"

Вечір-пісня

«Афганські сторінки хвилюють моє серце»

Скільки вас скалічила війна?...
І душа в вас плаче та стражда...
Але хай забудеться та фраза -
«Я тебе туди не посилав..»

(Зоя Карп'юк)

   

  Вперед дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та дня виводу обмеженого контингенту радянських військ з території Республіки Афганістан – 15 лютого -  в центральній дитячій бібліотеці була організована зустріч поколінь – вечір-пісня «Афганські сторінки хвилюють моє серце». Присутні вшанували пам'ять тих, хто поліг у афганських ущелинах, віддали шану тим, кого прийняла в свої обійми сира земля.                                      

    З вуст людей, які бачили смерть, кров, сльози, ненависть, звучав крик «Нехай ніколи такого більше не повториться!». Але по факту – наша Україна охоплена війною. Війною набагато страшнішою за афганську, адже сьогодні йде брат на брата, сусід на сусіда, побратим на побратима. Це жахливо. Так само плаче мати, дружина, дитина…

  Сьогодні наших чоловіків доля знову перевіряє на міцність, самовідданість, вміння долати труднощі. І  високі людські якості воїнів-афганців, їх активність, мужність та героїзм під час бойових дій на Сході країни стали взірцем патріотичного служіння Україні. Адже багато хто з «афганців»-батьків разом, пліч-о-пліч зі своїми синами стоять на захисті Вітчизни.

    Які співзвучні події, які схожі часи, тому й доблесть козацька не вмирає, передається з пам'яттю поколінь.                                                        Аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати. Треба знати і пам’ятати. 

   Отже, саме цього дня, на зустріч були запрошені ті, хто відчув «запах» війни, її гіркоту та підступність:                                                     -Сарган Микола Сергійович – рядовий, військову службу в Демократичній республіці Афганістан проходив у 1983-1985 р.р. у м. Хайратон, нагороджений медаллю «За бойові заслуги»;                                        

-Рожко Анатолій Павлович – старший прапорщик, проходив військову службу у 1986-1988 р.р. у м. Кабул, нагороджений орденом Червоної Зірки;                                                                                                 -Козак Анатолій Миколайович – старший прапорщик – служив у 1981-1983 р.р. у м. Кабул; нагороджений орденом Червоної Зірки.                                                  

  Вояки ділилися своїми спогадами, спілкувалися з підростаючим поколінням, відповідали на запитання дорослих відвідувачів бібліотеки, співали «афганських» пісень.                                                       У багатьох присутніх були сльози на очах, адже згадували кожен своє,потаємне. Діти розказували вірші, співали пісні та висловлювали повагу ветеранам-«афганцям».                                                                         Ми щиро дякуємо нашим гостям за ту пам'ять, яку вони несуть вже багато років і допомагають молодому поколінню берегти мир та спокій на нашій рідній землі. Присутні дивилися відеохроніку минулих та сучасних часів.                                                                                                    Дякуємо за участь у святі Затуливітер Михайлу та Багаєвій Марії -студентам Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму, Черниш Михайлу та Мельничук Тетяні - учням ЗОШ №2 , Штиль Альбіні -  учениці ЗОШ №3, Писаренко Марії - учениці ЗОШ №5. Впевнені, діти, які знають історію своєї родини, країни, обов’язково передадуть її своїм дітям і будуть пам’ятати та шанувати своїх близьких і мирно жити в злагоді та добробуті у великому домі, який зветься Україною.  

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих своїх синів, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

Хай буде все, що має бути:

І тихі радощі життя,

Калини цвіт і вишень біле диво,

І мирних ранків сонячність щаслива,

І наша вдячність нескінченна,

І України бойові знамена.