Мій друг книжка, або Як заохотити дитину
до читання
Часто батьки дошкільнят та школярів нарікають, що
дитина робить все «з-під палки», з неохотою. Вони розуміють, що дитину потрібно
зацікавити, тому у хід ідуть як батоги, так і пряники, але все марно. Всі
втомлюються, дратуються, мама в розпачі від свого «неука», дитина в стресі і
намагається різними способами уникнути «книжкового рабства». Часто в повному
безсиллі батьки опускають руки, перестають щось взагалі вимагати і кажуть: Він
(вона) не хоче. Що б я не робила, я не можу його (її) змусити.

А все тому, що в сприйнятті дітей книжка все рідше
асоціюється з відпочинком, задоволенням. Скоріш навпаки, читання означає для
них виснажливу і нудну працю. Головне, що чує дитина – це те, що вона повинна
читати. І це слово часто робить нам ведмежу послугу. Коли ми говоримо про
почуття обов'язку, дуже легко переступити межу здорового глузду і з повним
відчуттям власної правоти відбити в дитини бажання до пізнання нового. Це,
наприклад, починається тоді, коли мама відбирає в трирічної дитини улюблену
машинку зі словами: треба вчити букви. А коли дитина висловлює протест, мама
наполягає ще більше. Тоді все може перерости у змагання «хто кого» і справа йде
на принцип.

Такий занепад батьківської мотивації може тривати аж
до початку школи. Тоді батьки активно беруться за повторні спроби, але в хід
ідуть ті самі «методики» батогів, пряників і торгу, тільки-от нервозність уже
суттєво більша. Ось тут варто зупинитися і запитати себе: Для чого це потрібно?
Чого саме я хочу навчити дитину і для чого це ЇЙ? Тобто подумати про мотивацію.
Йоанна Ліндбек, шведська амбасадор з дитячого читання (є така посада у шведському королівстві) дала дуже практичне інтерв’ю газеті «Даґенс ніхетер». Ліндбек, чиїм обов’язком найперше є промоція
(популяризація) читання серед дітей, підлітків і зацікавлених дорослих, дала 10
порад, як спонукати дитину (почати) читати.
#1
Читайте дитині вголос, навіть після того, як вона
навчиться читати самостійно – якнайдовше, доки вам обом це до вподоби.
#2
Обговорюйте прочитане: що сподобалося? що було нудним?
чому?
#3
Читайте самі – діти наслідують дорослих, а не роблять,
що ті їм кажуть. Обговорюйте також і ті книжки, що ви читаєте для себе та як
вони на вас впливають.
#4
На перших батьківських зборах поруште питання щодо
читання на всіх уроках. Дітям необхідно читати з усіх предметів, а не лише на
заняттях із рідної мови.
#5
Навідайтеся до бібліотеки: там є не тільки чимало
різних книжок (не бійтеся спробувати щонайрізноманітніші!), а й найкращі у
світі порадники – бібліотекарі.
#6
Читайте не лише художню літературу: спробуйте інші
жанри, серії книжок, енциклопедії, будь-що, аби воно тільки було текстом. Бодай
візьміть кулінарну книгу й приготуйте щось разом із дитиною.
#7
Скористайтеся методом підкупу: нехай обсяг кишенькових
грошей, які дитина отримує щотижня, залежатиме від обсягу прочитаного чи
півгодини читання «коштуватимуть» півгодини ігор.
#8
Ретельно вибирайте книжки для дитини: не тільки з
того, що ви читали у дитинстві, а шукайте з-поміж свіжовиданих книжок, які є
ближчими сьогоднішнім дітям. Зверніться по пораду до бібліотекаря, продавця у
книгарні, стежте за рецензіями, відгуками і теле- чи радіопрограмами.
#9
Варто, щоб батьки (часто) говорили про читання, лише одного
тата чи однієї мами не досить.
#10
Спробуйте книжки у різних формах – паперові, електронні книжки на
мобільному телефоні або планшеті, аудіо книжки, слухайте читання книжок «з
продовженням» по радіо. А також не пропускайте екранізації книжок, наприклад, «Гаррі
Поттер».
Якщо ви систематично працювали
і працюєте з дитиною, виховуючи у неї зацікавленість і любов до книги, ви
можете бути впевнені: основи культури читання вами закладені, а отже — створені
важливі передумови для подальшого розвитку її розуму, морального і естетичного
сприйняття світу.