четвер, 28 лютого 2019 р.

160 років від дня народження


Шолом-Алейхеммайстер зображення внутрішнього стану героїв

Шолом-Алейхемодин із найвидатніших і найпопулярніших єврейських письменників-класиків, твори якого перекладено на багато світових мов. Його по праву називають народним письменником. Його творчість складна за своїм характером, але близька за духом будь-якому читачеві.
Майбутній письменник народився 2 березня 1859 року в небагатій патріархальній єврейській родині у місті Переяславі (тепер Переяслав -Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря. Батько Шолома-Алейхема жваво цікавився світською культурою і просвітницькою літературою та мав м'який характер. Згодом письменник присвятив батькові чимало сторінок, написаних з великою любов'ю. Незабаром після народження Шолома родина Рабиновичів переїхала з Переяслава до містечка Воронково, що знаходилося неподалік, де й минуло дитинство письменника. У своїх творах він увічнив рідне містечко з узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в єврейському бідняцькому середовищі імені Касрил). Як усі діти єврейського містечка того часу, Шолом навчався у хедері  приватній напіврелігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався загальною освітою, навчався у повітовій школі.
Коли хлопчикові виповнилося 13 років, то від холери померла його мати. А вже у віці 15 років, натхненний Робінзоном Крузо, він написав власну, єврейську версію повісті і вирішив стати письменником. Взяв псевдонім Шолом-Алейхем, традиційне єврейське вітання, яке означає «Мир вам!». У 1876 року отримав місце домашнього вчителя у єврейського магната Елімелеха Лоєва та три роки навчав його доньку Голде Лоєву. Між вчителем та ученицею спалахнули почуття, проте, в той момент багатий батько коханої не був готовий до такого соціально нерівного шлюбу, тому Шолом Рабинович втратив роботу в будинку у Лоєва. У 1880-1882 рр. Шолом-Алейхем був громадським рабином у Лубнах, а вже в 1883 році, всупереч волі свого батька, Голде Лоєва стала дружиною свого колишнього вчителя і народила йому шістьох дітей.
Київ (він називав його у своїх творах Єгупцем) і Київщина, де багато років жив письменник, посідають особливо значне місце в його творчості, де займався торговельними справами. Після смерті тестя Шолом-Алейхем став спадкоємцем колосальних маєтків, однак йому не вдалося вигідно розпорядитися цими грошима, вкласти їх у справу, щоб примножити сімейний капітал. Шолом-Алейхем поміняв безліч абсолютно різнопланових професій, починаючи від мандрівного репетитора, закінчуючи гравцем на біржі. Саме захоплення біржовими спекуляціями, якому він віддався в Одесі, підвело фінансиста-початківця. У кінці 80-х років з'являються його романи «Степеню», «Іоселе Соловей», наприкінці 80-хна початку 90-х років Шолом-Алейхем стає центральною фігурою єврейської літератури. У 1888 році він починає видавати щорічник «Єврейська народна бібліотека». Навкруги цього альманаху письменник зібрав значні сили передової єврейської літератури. Вісімдесяті роки принесли йому визнання і славу. Але його матеріальні справи чимдалі йшли гірше і, боячись переслідувань кредиторів, Шолом-Алейхем від'їздить за кордон. Тільки після сплати тещею його боргів Шолом-Алейхем повернувся до родини, оселившись в 1891 році в Одесі. Там він працює в «Одеському листку», де друкує фейлетони, ліричні нариси. У циклах оповідань «Залізничні оповідання», «Красилівка», «Оповідання для дітей», «Монологи» (1890-190) герої самі розповідають про себе простодушні, щирі історії. Вони знаходять утіху в жартах, гострих слівцях, проте сміх письменника не принижував народ, а навпаки, викликав до нього глибоке співчуття.
Український колорит забарвлює творчість Шолом-Алейхема. На сторінках його творів можна знайти чудові картини української природи. Брат письменника у своїх спогадах пише, як високо цінував Шолом-Алейхем Тараса Шевченка, як зберігав у своїй бібліотеці «Кобзаря», любив, знав напам'ять українські пісні, Шевченкові «Думи мої, думи», «Як умру, то поховайте», «Реве та стогне Дніпр Широкий»... Письменник спілкувався з видатними діячами української культури його сучасниками, зокрема, з Михайлом Коцюбинським, композитором Миколою Лисенком. В багатьох творах Шолом-Алейхема його героями є євреї та українці. Діють вони і одному з його найвідоміших творів «Тев'є-молочник».
 Після погромів в 1905 виїжджає з сім'єю до Швейцарії, потім до Німеччини. Напередодні першої світової війни, хворий на туберкульоз легенів письменник поїхав лікуватись до Італії. Незважаючи на невиліковну хворобу, Шолом-Алейхем до самого кінця виявляє незламну енергію та невичерпну жагу творчості, постійно влаштовуючи творчі гастролі з публічними читаннями та усними виступами
Помер письменник 13 червня 1916 року від туберкульозу у Брукліні.

  Краєзнавчий квест для розумників та розумниць "Таємниці Звягеля"